«Ми вже всім зацікавленим сторонам представили «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» та докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в ході прийняття Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Відповідна рекомендація Венеційської комісії стала черговим підтвердженням правильності цього рішення», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона також зауважила, що з боку Угорщини лунають неправдиві заяви як щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, так і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій. Міністр підкреслила, що наразі відбувається штучне затягування переговорних процесів, потрібних для імплементації статті.

«Як ви знаєте, цього тижня на міжнародній арені та в Україні широко обговорюється питання зриву Угорщиною проведення Комісії Україна-НАТО. При цьому Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що ніби в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії Закону «Про освіту» – це маніпуляція та брехня. Окрім цього, після попередньої згоди на зустріч та проведення консультацій стосовно деталізації мовної статті в проекті закону «Про загальну середню освіту» представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовилися від зустрічі. Зокрема, у їхньому листі про відмову йдеться, що вони вважають передчасними будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції. Це подання зробила група депутатів, з яких більшість – представники Опозиційного блоку. Тобто по-суті йдеться про цілеспрямоване затягування процесу переговорів для того, щоб виставити Україну в поганому світлі перед міжнародної спільнотою і заблокувати хід перемовин», – наголосила Лілія Гриневич.

Вона додала, що сьогодні також стартували перемовини з іншими національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.

«Як ви бачите, ми демонструємо максимальну відкритість і готовність до переговорів. Ми розуміємо всі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, угорська та румунська громади в Україні під час переходу на часткове навчання українською. Саме тому ми робимо все, щоб впровадження відповідних змін і самі зміни були виваженими та педагогічно правильними. Однак наші діти лише програють, якщо ми й надалі перетворюватимемо необхідні з навчальної точки зору зміни на політичні ігрища. Я переконана: щойно усі учасники дискусії поставлять головним пріоритетом самодостатність та успішне майбутнє наших дітей – ми дуже швидко досягнемо порозуміння», – підсумувала Міністр.

Повідомляємо також, що на сайті МОН уже розміщено україномовний та англомовний варіанти «Дорожньої карти  імплементації мовної статті Закону «Про освіту».