Управління освіти і гуманітарної політики Подільської міської територіальної громади Одеської області

 

Молодіжна політика

 

Молодіжна

 

політика

 

 

Молодіжна політика– складова частина соціально-економічної політики, що відбиває ставлення органів державної влади до проблем молоді, визначає правові, економічні, організаційні основи становлення й розвитку молодих громадян, сприяє найбільш повній реалізації їх здібностей в інтересах суспільства й держави, розвитку молодіжних рухів та ініціатив. Її внутрішні закони, система побудови та механізми сталого розвитку поки що не мають єдиних стандартів і традицій. Молодіжна політика здійснюється з врахуванням важливості залучення молодих людей до її формулювання, реалізації та розвитку.

Суб'єктами молодіжної політики є:

  • громадяни України у віці від 14 до 35 років, що проживають на її території, а також молоді іноземні громадяни й особи без громадянства, що тимчасово або постійно проживають на території країни;
  • молодіжні й дитячі об'єднання, зареєстровані на території України;
  • органи державної влади й органи місцевого самоврядування, що реалізують державну молодіжну політику;
  • інші юридичні й фізичні особи, що приймають участь у здійсненні державної молодіжної політики.

Метою молодіжної політики є створення умов для самореалізації та розвитку потенціалу молоді в Україні, підвищення рівня її самостійності та конкурентоспроможності, забезпечення активної участі молоді в суспільному житті.

Основними завданнями молодіжної політики є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя суспільства, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності українськоїмолоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури;

6) розвиток національного та міжнародного молодіжного співробітництва.